Філософія хортингу

Базові засади філософії хортингу

Визначення філософських аспектів українського національного виду спорту хортинг, як бойового мистецтва ґрунтується на усвідомленні світу та його принципів через самовдосконалення і виховання, творчий пошук та відкриття своїх особистих талантів людини, тренування свого духу і тіла не тільки для своєї користі, навіть у самому прекрасному її вираженні, а головне, щоб стати корисним українському суспільству і державі, людям, які живуть навколо, задля того, щоб робити світ біля себе гармонійним і досконалим, додавати у розвиток суспільства своїх неповторних особистих внесків, а у загальному розумінні цього питання - стати гармонійною позитивною особистістю, яка живе у гармонії з природою та своїм внутрішнім світом.

       В загальному розумінні хортинг розглядається як спортивний напрямок змішаних єдиноборств, де дозволені всі прийоми, повноконтактна версія змішаних бойових мистецтв, набір навичок для перемоги над супротивником у змагальному двобої. Щире ж розуміння цього бойового мистецтва значно ширше, і навички ведення бою є лише малою прикладною частиною. Хортинг - це спосіб життя, особливий погляд на навколишню дійсність і першочерговим завданням, якого є виховання людини духовної, створення багатого внутрішнього світу. Тільки через досягнення внутрішньої гармонії людина може направити свою життєву енергію на досягнення поставленої мети.

       У першу чергу спортсмен хортингу вчиться керувати собою, своїми емоціями і бажаннями, намірами і вчинками. Такий спортсмен може розглядатися як воїн, він завжди несе відповідальність за свої рішення і дії. Нетерпіння, пошук легких шляхів, досягнення мети за будь-яку ціну не властиві воїнові. Перша і найважча перемога, яку повинен одержати майбутній воїн - перемога над самим собою. Фізична сила не є основною характеристикою воїна, вік і стан здоров'я не владні над його духовним станом, йому не далеке почуття страху, однак, він насолоджується своєю здатністю направляти це почуття в потрібне русло, своєю здатністю мобілізувати всі ресурси свого тіла для рішення поставленої задачі, він у першу чергу піклується про доцільність застосування грубої сили, а потім про спосіб застосування цієї сили. Реалістична оцінка своїх здібностей, які значно вище здібностей середньої людини, дозволяють йому холоднокровно оцінювати ситуацію і приймати правильні рішення в критичних ситуаціях. Уміння використовувати грубу силу сполучиться з прагненням уникати такого її застосування. 

       Спортсмен хортингу, уміє використовувати будь-яку ситуацію у своїх цілях і виходити у двобої переможцем навіть у програшних ситуаціях. Будь-яка поразка для нього є ще одним кроком по досягненню своєї мети - придбанню досвіду, оцінці супротивника, тимчасовому заспокоєнню ворога. Hе дивлячись на необов'язкову фізичну перевагу над супротивником, для перемоги він як воїн не може бути слабким. Тільки перевершуючи супротивника в одній з декількох складових: силі, умінні, хитрості, спритності, витривалості і, нарешті, просто бажанні перемогти, він може здобути перемогу.

         Постійні тренування і сувора дисципліна у спортзалі хортингу безумовно виховує у спортсменів відчуття контролю і напруження, необхідності віддання всіх своїх внутрішніх сил для збагнення техніки прийомів і філософського змісту бойового мистецтва хортинг. Але з накопиченням тренувального і змагального досвіду спортсменів, на тренерові лежить ще більша відповідальність за те, як буде застосовувати бойові знання і вміння кожний член клубу або секції хортингу. Процес передавання знань про корисність життя, загальнолюдські цінності обумовлює тісне спілкування тренера з учнями. Для плідного виховання моральних та закріплення вольових якостей тренерові необхідно частіше проводити  виховні бесіди, інструктажі, пояснення не тільки техніки прийомів, а й психологічні і філософські аспекти бойового мистецтва. У цьому сенсі тренер повинний ставити перед учнями питання: а чи на добро це все? Направляти психологічно і орієнтувати учнів у філософському напрямку хортингу. Отримавши початкову інформацію і напрямок, кваліфікований спортсмен буде правильно орієнтуватися в питаннях самовиховання, направляти себе на добро та гідні вчинки впродовж життя поза межами спортивного залу, у спілкуванні з будь-яким оточенням.

У філософському розумінні між добром і злом реальної межі не існує, кожна людина вважає добрими чи поганими вчинками дію людини, відповідно до своїх особистих уявлень і понять. Хортинг може стати провідником правильного розуміння людини про добрі і погані вчинки. Саме на вміння захистити себе, своїх близьких і родину, направлене бойове виховання. Неможливо застосовувати силу заради скоєння зла іншим людям. Ці головні аспекти моралі покладені в основу "Етичного кодексу хортингу".

Людина, відповідно до своїх розумінь, впродовж всього життя знаходиться на межі вибору між добром і злом. Вона сама особисто вирішує як їй поводити себе, для чого їй відкрити душу: для гарного або поганого. Розуміння гарного в усьому приходить разом із розумінням поганого, але погано вихована людина, яка зорієнтувала свою душу на погане, не відразу може отямитися і збагнути гарне, вона буде проходити проблеми і випробування, страждання і втрати, доки життя само не зупинить погану людину у її вчинках. Погано налаштована людина характеризується безвідповідальністю за свої вчинки, а це означає, що від неї можна очікувати будь-яких проблем. Від погано налаштованої людини відвертаються люди, навіть, її сім'я сторониться її, а це може привести до кінцевої деградації такої людини як особистості. Тобто, погане дуже швидко захоплює негативно налаштовану душу. І навпаки, коли людина прийняла рішення чинити добро, відкрити свою душу для гарного, бути корисною для оточуючих людей і своєї родини, такій людині легше переносити і труднощі, бо вона завжди може спиратися на таких як і вона гарних людей. "Гарній людині і земля допомагає", - каже українське народне прислів'я. Ця проста народна мудрість, як ніяка, передає погляд людей на добру і позитивну людину. Навіть не дуже талановита і обдарована людина у хортингу може прекрасно поставити себе у колективі і, нарешті, завдяки своїй порядності, налаштованості на результат і наполегливості отримати набагато більші спортивні результати, аніж той спортсмен, який має обдарування, але вибрав негативний шлях і накопичує у собі негативні якості, такі як неповага, неввічливість та гордовите ставлення до молодших спортсменів або людей похилого віку. В негативної людини у хортингу є два шляхи вибору: або виправитися, прикладаючи особисті зусилля, або піти. Відчуття добропорядного оточення однодумців у колективі хортингу може позитивно вплинути на будь-яку людину, навіть саму негативну, тільки б вона сама захотіла відкрити душу для добра. Колектив і складні тренування, самовіддання на заняттях у буквальному розумінні вихолощують із брудного серця погані якості, і на звільнене місце накопичать все гарне і корисне для самої людини.

Шлях добра і справедливості отримує в кінці кожний, хто має до нього прагнення. Якщо людина відчула цей шлях, вона неодмінно слідує йому, вона йде тільки ним, не чекаючи відповідної реакції від оточуючих, вона може дарувати подарунки, допомагати не чекаючи розрахунків, посміхатись, навіть у відповідь на бруд, і відчувати себе в гармонії з природою, яка єднає всіх, і поганих, і гарних. Радіти за інших, за їхні успіхи, допомагати іншим - це добрий шлях. Захищати слабких, малих дітей, людей похилого віку, не дозволяти ображати своїх друзів і сім'ю - це шлях сильної людини, правильно вихованої у колективі хортингу. Всі свої зусилля, і все що може зробити людина, вона повинна робити на добро, в цьому і є виховний зміст бойового мистецтва. Сила добра безмежна, а якщо це добро знаходиться в сильних руках людини, вихованої за філософією хортингу - воно має потрійну силу.

Саме таке добро має бути в серці кожного, хто займається хортингом і збагнув цей доброчинний шлях самовдосконалення, піднявся до відчуття природного стану гармонії чистої душі. Цей шлях філософія хортингу направляє на те, щоб людина не отримувала тільки теоретичні знання і гарно балакала про філософію, а творила добро вже сьогодні, а не завтра, робила гідні вчинки, якими буде пишатися і колектив хортингу, і його родина. Справжнє диво живе тільки в нас самих, і кожний зможе досягнути будь-яких вершин у спорті і житті, якщо буде слідувати шляху добра і справедливості, який має для людини реальний сенс, і безмежно збагачує її життя душевним спокоєм, світом благородства, відданістю до свого вибраного Шляху.

       Усе життя спортсмена хортингу складається з боротьби і самовдосконалення. Рід занять не є його основною ознакою.Спортсмен, як воїн - це тип особистості, спосіб життя, спосіб взаємодії з навколишньою реальністю. Він не обов'язково повинний займатися хортингом, але саме серед людей, які займаються цим бойовим мистецтвом, частіше всього можна зустріти такий тип особистості, тому що хортинг сприяє розвитку якостей, властивих воїну. Навчити людину виконувати технічні елементи значно легше, ніж прищепити йому нові особистісні вольові якості. Тому завжди шлях навчання хортингу, як бойового мистецтва, мистецтва воїнського духу, лежить через довгий процес, який передує навчанню. За цей період Вчитель повинний визначити здатності і схильності учня. Звичайно, перші заняття, як може здаватися для новачків, проводяться в умовах важких навантажень, після таких занять дехто з них може не витримати і піти, але після такого добору залишаться такі, що дійсно готові займатися хортингом. Однак, це не означає, що групу, яка залишилася, відразу варто навчати техніці й бойовим навичкам. Подальше виховання йде шляхом прищеплювання навичок етикету, духовного розвитку, вивчення моралі воїна - правил спортивного етикету хортингу. Тільки, коли Вчитель вважає духовний розвиток учня достатнім для того, щоб він не був небезпечний для суспільства, починається навчання прийомам, застосування яких, може стати небезпечним. Сама по собі техніка хортингу не може бути поганою або гарною, вона є тільки способом досягнення мети, а імовірність досягнення мети прямо залежить від майстерності володіння цією технікою. Майстерності володіння технікою недостатньо для перемоги, це тільки одна сторона навичок спортсмена. Для ефективного застосування техніки хортингу необхідний бойовий дух – Дух Хортингу, який закладений в цьому бойовому мистецтві, прагнення перемогти - незламна воля до перемоги, уміння приймати рішення в нестандартних умовах. Такі навички приходять тільки з досвідом. Задача Вчителя відчувати психологічний стан учня і непомітно для нього ставити задачі на межі або навіть за межами його можливостей, уміючи допомогти в подоланні труднощів на шляху досягнення таких цілей. Головне, чому Вчитель повинний навчити учня - умінню ставити цілі і досягати їх. Це уміння приходить разом з формуванням світогляду і вихованням в учні духу воїна – Духу Хортингу. Hе кожен учень може стати воїном, багато в чому це залежить від психологічного складу і цілеспрямованості.

Спортсмен хортингу, як воїн ніколи не вдоволений собою і своїми досягненнями, він ніколи не скаже про себе що він "Справжній Воїн". Він надзвичайно чуткий до стороннього болю, бо знає на собі, що таке біль, з глибокою повагою ставиться до своєї матері та батька, поважає людей літнього віку і щиро любить дітей. Він, як то кажуть, справжній джентльмен у стосунках з жінкою, ніколи не образить і не принизить її. Характер спортсмена-воїна не дозволяє йому скаржитись і з неповагою висловлюватися про свій клуб хортингу, своє рідне місце тренувань. І головне, що характеризує – він не зраджує, бо вихований за традиціями хортингу, де б він не був, залишається вірним своєму Вчителеві!

Людина, яка займається хортингом, має у побуті ті ж проблеми, що і всі - пристосовується до суспільного життя і правил поведінки як усі інші, навіть, у якісь моменти, перестає бути самим собою, але приходячи у спортивний зал хортингу, вдягають спортивну форму і забувають за проблеми, на певний час отримують таке середовище, в якому приходить істина буття, істина пройденого життя і гармонія тіла і духу, від якої віє спокоєм і в якій хочеться бути. Після тренування і спілкування в дружньому оточенні однодумців людина відчуває себе потрібною суспільству і впевненою у тому, що вона йде правильним і справжнім шляхом, розуміє своє значення для оточуючих, своїх батьків, своєї сім'ї, вона отримує віру у шлях самовдосконалення, яке здатне наповнити гідним змістом життя і особистий шлях, по якому йдеш, відчуваючи себе щасливою людиною. В усіх інших випадках людина стає на шлях самообману і самозаспокоєння, вона перестає працювати над собою, і це її приводить до пустого вбивання часу, прохолодного і байдужого ставлення до оточуючих людей, своєї сім'ї, своєї професійної кар'єри, і навіть до смислу свого життя і сприйняття серцем радості, щастя та інших позитивний людських сприймань. Таким чином, одне з головних завдань тренування у хортингу - виховання моральних і вольових якостей особистості, які сприятимуть вибору вірного життєвого шляху. "Сила і Честь!", - у двох коротких словах прийнятого девізу хортингу закладена велика і непереможна формула сучасного самовиховання і загартування характеру та філософія стародавнього вчення, перевіреного часом, яке повинно служити на користь людям.

Результати виховання притаманних хортингу вольових якостей характеру та користь від їх набуття відображені практично у всіх сферах життя людини, що допомагає у здоланні життєвих перешкод, прийнятті вірних рішень, досягненні мети, підтриманні здоров'я, та, навіть, у боротьбі з тяжкими хворобами. Існує багато прикладів, коли безнадійно хвора людина, методами волі, надії і оздоровлення, абсолютно психологічними і вольовими методами починає боротьбу за своє життя, напружує всі свої духовні сили, збирає у кулак свої вольові якості - і перемагає найтяжчі захворювання, продовжує жити, коли всі медичні методи були вичерпані, у що, навіть, неможливо повірити. В багато чого неможливо повірити, але у такому випадку у найскрутнішу годину можна повірити у справжнє велике диво, ім'я якого - СИЛА ВОЛІ ЛЮДИНИ!